Обережно, ожеледиця!

Обережно,  ожеледиця

Мета:   Ознайомити   дітей  з  правилами  безпечного  поводження  на  льоду;
Формувати  навички  безпечного  переходу  водойми  льодом;
Навчити  учнів  надавати  першу  допомогу при рятуванні  потерпілого  та  в    випадку відмороження,  переохолодження;
Виховувати  повагу до життя  людини та  свого  життя.

Обладнання: плакати,  малюнки.                                     

Заходи безпеки  під  час  переходу  водойми  льодом

Перед  переходом  водойми  льодом  необхідно  спочатку  (якщо  можливо)  знайти  стежку  або  сліди  на  льоду;  якщо  їх  немає, то  необхідно  ще  перебуваючи  на  березі визначити  маршрут  свого  руху.

Необхідно  подивитися  заздалегідь, чи  немає  на  маршруті  руху  підозрілих місць. При  цьому  слід  враховувати:

 - лід  може  бути  неміцним  біля  стоку  (наприклад  із  ферми,  або  фабрики);поблизу  кущів,  очерету,  в  місцях,  де  водорості  вмерзли  в  лід,  лід  може  бути тонким,  або  крихким;

 - під час руху необхідно обминати ділянки, покриті товстим шаром снігу, оскільки під снігом лід завжди тонший;

 - у місцях, де б’ють джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку, лід завжди тонкий;

- необхідно обережно спускатися з берега: лід може нещільно прилягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;

- необхідно взяти із собою палицю, для того щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею з’являється вода – лід пробивається, тому необхідно негайно повертатися на те місце, звідки ви почали рухатись. Причому перші кроки необхідно робити не відриваючи ступні ніг від льоду;

- міцність льоду ударом ноги перевіряти ні в якому разі не можна;

- якщо ви на лижах, то необхідно з’ясувати, чи немає вже прокладеної лижні. Якщо немає і необхідно її прокласти, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, але не накидайте петлі на кисті рук. Якщо маєте рюкзак, то його необхідно повісити на одне плече, а краще волочити за собою на мотузці на відстані 2-3 метри. Якщо перехід здійснює група, відстань між лижниками( і так само пішоходами) повинна бути не меншою ніж 5 метрів.

Лід вважається безпечним: для одного пішохода – якщо його товщина становить не менше 7 сантиметрів(він має зеленкуватий відтінок); для обладнання ковзанки - не менше ніж 10-12 сантиметрів( якщо ковзанка призначена для масового катання – не менше ніж 25 сантиметрів).

Переправа пішки допускається в разі, якщо товщина льоду сягає не менше ніж 15 сантиметрів.

Необхідно пам’ятати, що катання на ковзанах рекомендується лише у перевірених та обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріщати і на ньому з’явилися характерні тріщини, необхідно негайно повертатися до берега, при цьому ні в якому разі не можна бігти, слід відходити повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

                             

Заходи рятування людей на льоду

         Якщо ви провалилися на льоду річки або озера:

-  необхідно широко розкинути руки на краї пролому та утримуватися від занурення у воду з головою. Діяти рішуче і не лякатися;

-  слід вибиратися на лід без різких рухів, наповзаючи на нього грудьми, і по черзі витягувати на поверхню ноги. Головне – намагатися зайняти своїм тілом найбільшу площу;

-  вибравшись із льодового пролому, необхідно відкотитися від нього, а потім повзти в той бік, звідки ви рухалися і де міцність льоду  вже перевірена.

Незважаючи на те, що через вогкість і холод вам хочеться побігти і розігрітися, необхідно бути обережним до самого берега, а потім не зупинятися, поки не опинитись у теплі.

 Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно повідомте її, що йдете на допомогу. Потім слід підкласти під себе лижі, дошку, фанеру(це збільшить площу опори) і повзти на них.

 Наближатися до ополонки необхідно тільки поповзом, широко розкидаючи при цьому руки. Підповзати до краю ополонки не можна, інакше є ризик опинитися у воді. Кидати зв’язані між собою ремені, шарфи або дошки, які допоможуть врятувати людину, необхідно з відстані 3-4 метрів від пролому.

Якщо ви не один, тоді, узявши одне одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтесь до пролому. Діяти необхідно рішуче й швидко,  адже потерпілий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши потерпілому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і відповзайте з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухій одяг і дайте йому гарячого чаю.  

Заходи  безпеки  в  разі  відмороження

     Відмороження-це  ушкодження,  викликане  місцевим  переохолодженням  тканин  організму.  Виникненню  відмороження  сприяють  вологе  повітря  та  вітер.  Причинами  відмороження є шкідливий вплив  низьких  температур ,порушення  кровообігу (через  тісне  взуття,  нерухомість).

      Найчастіше  потерпають  від  холоду  периферичні  частини  тіла:  пальці  ніг  і  рук, а  також  ніс,  вуха  щоки.

    Розрізняють  такі  ступені  відмороження  тканини:

      1 ступінь почервоніння,  набряк  тканини;

      2  ступінь утворення  пухирів, які  заповнюються  каламутною  рідиною;

      3  ступінь  змертвіння  шкіри  та  утворення  струпа;

      4  ступінь  змертвіння  частини  тіла.

Рекомендації  щодо  запобігання  відмороженню

 -     необхідно  поступово загартовувати  організм  і  привчати  його  до          

       холоду   за  допомогою  ранкової  фізичної  зарядки,  повітряних  ванн,         

      занять  спортом.  Ці  заходи  мають  велике  значення  для  профілактики 

     відморожень;

-    взуття  завжди  має  бути  цілим  і  сухим.  Взуття  не  повинно       

      стискувати  ноги,  одяг  має  бути  вільним,  легким,  не  обмежувати 

     рухів;

-    у  морозну,  і  особливо  вітряну,    погоду  обличчя  і  руки              

     рекомендується  змазувати  жирним  кремом,  несолоним   салом  або 

     риб’ячим  жиром.  До  металевих  предметів  слід  торкатися  в  рукавичках 

Перша  медична  допомога  в  разі  відмороження

-  необхідно  помістити  потерпілого  з  будь-яким  видом  відмороження

  в тепле  приміщення,  дати  йому  гарячий  чай,  каву  або  вино; 

-  якщо  щоки,  ніс,  вуха  людини  побіліли,  необхідно  розтирати  їх

  чистою  рукою  доти,  доки вони  не  почервоніють і  людина  не  почне

   відчувати    поколювання;

-   відморожену  частину  тіла  слід  розтирати  спиртом,  горілкою  або            одеколоном.

-    якщо  цих  рідин  немає  необхідно  розтирати  сухою рукавичкою,  хутряним  коміром  або  сухою  фланеллю. Ні  в  якому разі  не  можна  розтирати  снігом,  тому  що  сніг  не  зігріває,  а  охолоджує  відморожені  ділянки  та  ушкоджує  шкіру. Під  час  розтирання  потерпілий  повинен  намагатися  рухати  ушкодженою  кінцівкою. Розтирання  протипоказане,  якщо  відморожене  місце  припухло,  або  на  ньому  з’явилися  пухирі.  В  такому  разі  необхідно  накласти  пов’язку  з  товстим  шаром  вати, надати  потерпілому  медичну  допомогу.

Переохолодження  організму

          Причинами  переохолодження  організму  можуть  бути:  тривале  

перебування  у  воді  або  навіть  короткочасне  перебування  у  крижаній  

воді.

       Ознаками  переохолодження  є:  озноб,  тремтіння,  синюшність   

    Шкіри,  губів,  зниження  температури  тіла,  біль  у  пальцях  рук  і  ніг,

    поява  «гусячої  шкіри»,  позіхання,  гикавка,  затьмарення  свідомості.

    У  потерпілого  виникає  апатія,  сонливість,  загальна  слабкість,  дихання 

    стає  поверхневим.  Ступінь  швидкості  переохолодження  залежить  від 

   температури  води  та  здатності  організму адаптуватися  до  холоду. 

   Необхідно  пам’ятати:  серце  зупиниться  за  температури  тіла 26  С.    

Перша  допомога  в  разі  переохолодження

  В  разі  переохолодження  легкого  ступеня  (ознаками  якого  є  озноб,

     тремтіння,  загальна  слабкість,  утруднення  пересування,  блідість        

     шкіри)  потерпілого  слід  тепло  одягнути,  напоїти  гарячим  чаєм  або

     кавою;  він  має  виконати  інтенсивні  фізичні  вправи.

1.           В разі переохолодження середнього  ступеня (ознаками якого є синюшність  губів і шкіри , ослаблення дихання ,пульсу, поява сонливості , втрата спроможності самостійно пересуватися ) слід розтерти потерпілого вовняною  тканиною , зігріти під теплим душем (якщо його поміщують у ванну, то температуру води необхідно підвищувати поступово від 30-35  С до 40-42  С), зробити  йому  масаж  усього  тіла.  Потім  необхідно  тепло  одягнути  його та  вкласти  в  ліжко, поступово  зігрівати  грілками;  в  разі  необхідності  викликати  лікаря.

2.           В  разі  переохолодження  важкого  ступеня  (ознаками  якого  є    

     непритомність,  поступове  пригнічення  життєвих  функцій )

    необхідно  негайно  викликати  лікаря, надати  першу  допомогу, як  в  разі

    переохолодження  середнього  ступеня.

Дії  населення  у  період  ожеледиці

Необхідно  знати,  що  під  час  ожеледиці  краще  ходити  у  взутті  з  підошвою з  мікропористого  чи  іншого  м’якого  матеріалу  та  без  високих підборів.

     Можна  також  перед  виходом  на  вулицю  на  підбори  прикріпити  шматок поролону  або  лейкопластиру  відповідного  розміру. Натерти  підошви  наждачним  папером  або  прикріпити  його  на  підошву.  Намазати  підошву клеєм  типу  «Момент»  і  поставити  взуття  на  пісок. 

Рекомендації  щодо  запобігання  травм  у  період  ожеледиці

Ходити необхідно не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.

   У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматись на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.

   Металеві кришки люків, як правило, покриті льодом. Тому їх необхідно обходити.

   Слід пам’ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.

   Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль в суглобах, а на тілі з’явилися пухлини-необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт.

   Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що дотримання рекомендацій населенню щодо поведінки в різноманітних ситуаціях у зимовий період сприятиме зменшенню кількості загиблих, травмованих тощо.